Закритий лист Миколи Мельниченка до лідерів Соціалістичної партії, датований 14 грудня 2005 року, в якому він вимагає виключити з парламентської фракції СПУ Андрія Деркача, якого туди було прийнято напередодні, 13 грудня, був написаний відразу, як тільки майор Держохорони дізнався про цей факт, і в той же день став предметом одговорення на фракції. Втім, навіть зважаючи на достатньо вагомі та переконливі аргументи, викладені у зверненні Мельниченка, соціалісти так і не змогли відмовити хрещенику Кучми, за якого особисто поручились Луценко та Вінський…

На превеликий жаль, в українців і по сьогодні існує ген рабства. Так, саме ген, адже українську націю безжалісно знищували, особливо за часів більшовизму. Сьогодні «де-юре» ми вільні, а «де-факто» - раби. Тому, що і сьогодні, багато хто із нас, як наші діди, терпіли будучи кріпаками, змушені боятися влади. Цей ген українцям притаманний, адже візьміть та проаналізуйте, історичний розвиток України. Нас постійно катували під час Сталінських репресій. Чому ми мовчимо? Чому ми про це говоримо тільки на кухні? Чому ми повинні підкорятися різним сучасним Швондерам та Шаріковим? Чому влада не чує нас? Чому політики безжалісно брешуть і їм це сходить з рук? Відповідь проста – вони переконані, що переважна частина українців – це бидло, яке буде терпіти всі ці знущання.

А Ви з цим погоджуєтесь?

Хочу навести один приклад. Давайте подивимось на монету, обов’язкова умова її існування – дві сторони, «орел» та «решка». І як би ми не брали цю монету в руки, як би ми її не підкидали – дві сторони обов’язково присутні. Гроші на сьогоднішній день є невід’ємною частиною існування людини. Так само і українська влада складається з правлячої коаліції та опозиції. Вони і складають владу. Що ми маємо сьогодні? В парламенті існує опозиція,  її функція приймати закони, які б покращували нам життя. І саме за прийняття цих законів, депутати, чи правляча коаліція, чи опозиція, отримують дуже великі кошти. Постає запитання, чому опозиція не приймає закони? Чому сьогодні продовжуються чвари між правлячою коаліцією та опозицією? Відповідь я бачу одну - цій владі потрібен хаос, адже тільки таким чином, вони, грабуючи Україну можуть мати надприбутки. Що потрібно людям? Людям потрібно мати впевненість у завтрашньому дні. Вони потребують захисту зі сторони держави. А це буде можливо лише тоді, коли у державі настане порядок.

         Прийшов час рішучих дій. Не вірте в те, що ця влада їх зробить. Ця влада, як паразит присмокталась до України, і смокче її кров. Людям потрібно очиститись від паразитів у владі

Я не хочу вірити в те, що 9 липня Обама, Путін та Медведєв вирішать долю України так, як вони порахують за потрібне. Адже, як всім відомо, що зовнішнє втручання в країну  , можливе лише за наявності суттєвого компромату через їх лідерів. Я заявляв раніше, що двоє із трьох (Ющенко, Литвин та Тимошенко) – місце не у владі, а на лаві підсудних, за злочини скоєні проти українського народу. В країні кажуть є корупція – в Україні корупції немає. Адже, що таке «корупція» - це коли окремі чиновники порушують закон. А враховуючи те, що в Україні лише окремі політики не порушують закон. Отже, виходить, що в Україні корупції немає. Невже ми вже дійшли до тієї прірви, що нашу долю будуть вирішувати за кордоном? Невже історія повторюється і ми повинні знову повернутися і запросити Рюрікових для управління державою?

Згадуючи слова відомого політика: «Будь-яка справа нічого не варта, якщо за неї беруться непорядні людини» , починаєш розуміти, наскільки вони є актуальними сьогодні для України.

В злочинному світі з давніх-давен існує правило “пов`язувати кров`ю” новачків банди, аби ті на практиці довели свою безжальність і, водночас, продемонстрували необхідні для такого роду діяльності уміння й навички.

З часів здобуття Україною незалежності ми пережили кілька історичних періодів. Але схоже, ми ходимо по замкненому колу: починали з анархії і закінчуємо нею. Біда в тому, що і колишній, і чільний Президент керуються одними морально-етичними принципами. Вседозволеність – ось їхній метод управління державою і суспільством.

18 червня я разом з Лесею Гонгадзе та Андрієм Шкілем знаходився в Комітеті Верховної Ради з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, біля нас пробіг опустивши очі Литвин. Наступного разу я бачив світоча української політики в «Свободі» Савіка Шустера, він говорив до товаришів по політичному цеху чудову промову: «Дивлюсь я на все і думаю, коли ж ви про народ думати почнете?». Таким чином Володимир Михайлович переконливо продемонстрував телеглядачу, що в Україні є два види політиків: брудні, продажні, підлі мерзотники та через рисочку, Володимир Михайлович Литвин.